КОЛАБОРАНТКА ОКСАНА КОСМІНА НА СЛУЖБІ ПУТІНІЗМУ

 Доки свистять російські кулі, обриваючи життя наших захисників, доки нам загрожують російські дрони й ракети «Калібр», проплачена Кремлем сволота не припиняє діяти проти України, на догоду плюгавим кремлівським ліліпутіним паплюжачи українську етнокультуру, знущаючись над нашим етнографічним і фольклорним багатством, руйнуючи національну свідомість українства.

Тому продовжую знайомити читачів нашого блогу з агентурою ГРУ, що напряму фінансується, як і її очільник, одесит Сергій Шаменков, з Російської Федерації – через російський армійський військово-пропагандистський фонд «Русские витязи», Російське військово-історичне товариство та сумнозвісний фонд «Русский мир». Доки свідомі українці  намагаються вижити на урізані зарплати в умовах кризи економіки, спричиненої повномасштабним вторгненням «русскіх вітязєй», на їхні рахунки щедро лягають кошти, що оплачують не лише просування антиукраїнських ідей через ЗМІ, пропагандистські відео, деякі навколонаукові майданчики, але й безбідне існування агентури, яка аж ніяк не рахує копійки і ні в чому собі не відмовляє.

Представляю Вам відому українофобку, російську кремлефашистку Оксану Юліївну Косміну, відому не лише тим, що заперечує стародавність вишитої сорочки й шароварів, але й систематичним хамським називанням українців «хохлами». Презирливе, зневажливе ставлення Оксани Юліївни до етнічних українців давно не є ні для кого секретом. Вона й не намагається його надто приховати, глузуючи в соцмережах із знавців української минувшини, таких, як Галина Стельмащук, Тамара Ніколаєва, академік Ганна Скрипник, академік Степан Павлюк, яких зверхньо зве на своїй сторінці у соцмережі поіменно «старими шароварниками», «вишиватниками», «старими бандерами», «недобитими львівськими нацистами». Науковий її рівень відверто ніякий. Усі її тези давно спростовані академічними науковцями-етнологами. При цьому вона не соромиться посилатися на українофобські публікації Сергія Шаменкова, зроблені в... блогах, фактично на мазню на паркані. З тим же успіхом можна послатися, наприклад, на коментар під відео на «Youtube». Втім, із манірним бороданчиком-україножером, який не має ні історичної, ні археологічної, ні етнологічної, ні філологічної освіти, Косміну дещо споріднює. Вона закінчила архітектурний факультет Київського художнього інституту, тобто теж фактично не є етнологом і розбирається в питаннях українського народного одягу виключно поверхово. Її мати Тамара Володимирівна Косміна, свого часу впливова в ІМФЕ, прагнула, щоб Оксана Юліївна продовжила її дослідження народної архітектури, але та визнала за краще вбратися в тему народного одягу і провести там «денацифікацію». Читачі не раз висміювали в Інтернеті її розцяцькований двотомник за хибні твердження, переплутані факти й численні русизми, бо пані Косміна-молодша, як і її науковий авторитет Шаменков, слабко володіє літературною українською мовою.

У гуртку колаборантів Сергія Шаменкова, якому щедро платять Путін, Медінський, очільний ГРУ Генерального Штабу ВС РФ адмірал Ігор Костюков і командувач ВПС РФ генерал-лейтенант Сергій Дронов, Косміна посідає важливе місце. Бо академічні науковці – історики, етнологи, археологи, фольклористи – його ідеї не поділяють і критикують або ігнорують, а вона одна з небагатьох симпатиків Шаменкова, хто має хоч якийсь науковий ступінь. Тому її активно використовують для трансляції найбезглуздіших вигадок.

Досить цікаво, де і коли Оксана Юліївна почала боротьбу не на життя, а на смерть за денацифікацію української етнографії, за русскій мір без вишиванок. Це 2011 рік, тобто розквіт похмурої сутінкової януковичівщини. І, звичайно ж, історично рідна Оксані Юліївні Російська Федерація. Місто Петербург – батьківщина Путіна. Санкт-Петербурзький державний університет промислових технологій та дизайну, який відомий своєю фанатично пропутінською ідейністю.

Ось статейка у збірникові тез

Космина О. Ю. Украинская рубашка: от белья к этническому символу // Мода и дизайн: исторический опыт – новые технологии. Материалы XIV-й международной научной конференции. Санкт-Петербург, 27–30 июня 2011 г. Санкт-Петербург, 2011. С. 370–373.

Зміст цієї статті, сприйнятої на ура в путінському кублі, дуже симптоматичний, бо всі ці антиукраїнські твердження без змін і доказів Косміна масово шуруватиме у подальших своїх публікаціях, спритно і без зайвих заморочок передруковуючи їх з однієї в іншу, з пустого в порожнє, з порожнього в пусте. А навіщо морочитися доказами? Все одно рецензування суто формальне, на постійний самоплагіат та цитування сайтиків ніхто з редакторів наукових видань не зважає. Жоден її начальник не пробував хоча б раз заглянути в її тексти, де знайшов би чимало несподіваного й обурливого. А якщо нахабно повторювати одну й ту ж пропагандистську тезу сто разів, транслювати її в інтерв’ю та відео, то поступово «хохли» та «львівські сиві бандери» в неї увірують, правда ж? Як відверто каже Косміна в себе на сторінці, українці дурні...