Твая мая панімай? Твая мая Шаменай?

 Попри те, що співробітник російського фонду «Русские витязи» Сергій Шаменков завжди силкується представити себе вченим, він не має елементарної грамотності. Причина зрозуміла: місто Одеса аж ніяк не славиться ні україномовністю, ні розвитком української культури, ні україномовною освітою, ні, говорімо прямо, українським патріотизмом. Тому й вилазять звідтіля всілякі Шаменкови. Нєважнакакой нацианальнасті й, зрозуміло, неукраїномовні.

Чого лише варті перли в його блозі типу

«та до творчості видатного графіка А. Базилевіча з його циклом творів до сатиричної поеми «Енеїда»

http://xviic.blogspot.com/2015/07/xvi-xvii.html

Або ось Шаменков вирішив погратися в наукову діяльність, бо зненацька дізнався, що вчені, виявляється, пишуть статті, а не лише дописи в блогах.

Видав опус в саморобному реконструкторському виданні «Стрій», що «розповсюджується в електронному вигляді безкоштовно». Ну, це зрозуміло, бо жоден академічний науковий збірник вигадками «русского вітязя» не цікавиться і ніхто, крім реконструкторів, його ідеї не поділяє.

Верстає «Стрій» молодий доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук Артем Георгійович Папакін.

Його батько – український історик, архівіст, джерелознавець, археограф, доктор історичних наук, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Георгій Володимирович Папакін. Чесна й патріотична людина.

Цікаво, він знає про знайомства й діяльність сина? А завідувач синової кафедри? 

Читачу, в тебе нічого не викликає непозбувної бентеги при погляді на заголовок опусу?

Саме так! Будучи не надто грамотним, попри навчання у Львові, поверхнево знаючи українську мову й користуючись Інтернет-перекладачем, Сергій Шаменков переклав ним заголовок статті. Й ганебно отримав невиправлене «Шафонского» замість «Шафонського».

Людина, що нездатна самотужки написати українською НАЗВУ власної статті, повчає весь учений світ України. Гудить учених рівня Тараса Чухліба й Олега Однороженка, патріотичних діячів типу Володимира Пилата, який виховав не один десяток витязів, нацьковує на них в Інтернеті якихось своїх найнятих за російські гроші посіпак, що відстоюють його шаровароборчі маразми! Кожен такий ляп, який засвідчує російськомовну щелепу, є доказом того, хто за ним стоїть і хто фінансує бульдожу хватку цих щелеп за десакралізацію українського козацтва й руйнування національної свідомості.